Перериви в заняттях малюванням і творча активність учнів.
Ситуація, коли після тривалої перерви в навчанні образотворчому мистецтву, дитина не може відразу на всі 100% включитися в робочий ритм, зустрічаються часто. Не варто особливо засмучуватися – таке явище цілком закономірне.
Справа в тому, що навчання малюванню, хоч і приємне, але все ж таки тренування – умінь, навичок та натхнення… Тут цілком можна провести аналогію з фізичними тренуваннями – схема та сама. Спочатку ми витрачаємо час і сили, щоб досягти певного ступеня тренованості, при цьому задоволення та швидкий результат вдається отримати не одразу. Потім, за умови регулярних занять, ми набираємо форму і з легкістю і радістю витримуємо раніше недоступне навантаження. Надалі рухатися далі нам допомагає сила інерції, але якщо не вдосконалюватись, то ця сила зійде нанівець і ми зупинимося.
Як відомо, життя - це рух і в ньому немає місця стоянню на місці. Ми або рухаємося вперед або назад. У повсякденному житті це не так помітно, а ось у мистецтві, спорті, заняттях музикою цей закон чітко простежується. Навіть професійні художники після тривалої перерви в роботі деякий час витрачають на те, щоб включитися в творчий процес на повну силу – що вже тут говорити про художників-початківців, тим більше дітей. Адже діти пізнають навколишній світ із більшою інтенсивністю, ніж дорослі, нові враження накопичуються та заступають собою ті події, які були раніше. Минулий досвід ніби відкладається на поличку в архіві свідомості, і потрібні зусилля, щоб його з цієї полички витягти.
Малювання – це емоційний і естетичний досвід, а й тілесний. Адже в процесі малювання задіяні фізичні механізми – зір, моторика та найголовніше – їх синхронізація. А весь досвід, отриманий тілесним способом. зберігається в архівах пам'яті ВРЮ (!) життя і може бути відновлено будь-якої миті при створенні певних умов. Для того, щоб тіло згадало напрацьований художній досвід, дуже легко створити необхідні умови.
Поради батькам:
Найперша порада: не ставити складні завдання. На початку варто створювати простіші та швидші малюнки, ніж були наприкінці навчального року, і мета таких малюнків буде у розкріпаченні та відновленні механізмів (для цього ми використовуємо нетрадиційні підходи в малюванні (із заплющеними очима, каракулі незвичною рукою – для правшої лівої)< /p>
. Як варіант - купити дитині розмальовку, що сподобалася, відповідно до її віку і запропонувати цікаво розфарбувати. У процесі розфарбовування запустяться потрібні механізми, прокинеться художник, який заснув, і, непомітно для себе, дитина знову захоче малювати сама!
Ще один ефективний спосіб розкріпачити дитину, знявши з неї відповідальність за створення серйозної роботи (а саме страх не впоратися з нею і є перешкодою у творчому розкритті) – запропонувати помалювати так, як малюють зовсім маленькі діти, як жартома. Або провести урок малювання для своїх іграшок - вони зовсім немислимі, малювати не вміють:), а дитина, навчаючи їх, згадає все те, що колись успішно малював. Ігрові моменти знімають блоки та дозволяють спливти на поверхню всьому накопиченому досвіду.
Але в таких моментах є не тільки мінуси, але й приховані можливості: пройшовши шлях напрацювання навичок «як заново», учень напрацьовує силу волі, а після проходження етапу «відновлення вміння і натхнення», віра у свої сили тільки зміцнюється - якщо я зміг все згадати один раз, зможу ще й ще, якщо знадобиться. Такий позитивний досвід переноситься і на інші сфери життя.
Залишається сказати ще кілька важливих слів про користь перерв у малюванні. Завдяки паузі в процесі навчання організм має можливість переосмислити на підсвідомому рівні отриману інформацію, структурувати та засвоїти художній досвід, відпочити та відкритися назустріч новим горизонтам!
К списку публикаций